Плаче небо, плачуть очі

смуток душу крає ,

знову осінь, знову осінь...

їй кінця немає...

Швидкоплинні ті хвилини

коли серцю тепло,

плаче небо, плачуть очі

на душі нестерпно...

Лапи нелюдів руйнують

все людське дощенту,

мучать людей та вбивають

хоч самі теж смертні...

Ліс сосновий у могилах

швидкоруч заритих,

плачуть душі гірко з неба

холодом сповиті...

Бо не всіх ще відшукали

не всіх відспівали,

та до храму Господнього

усі завітали...

Безіменні, з іменами,

безневинно вбиті,

стоять уже перед Богом

у саван сповиті...

Помолімося до Бога

хай душі їх прийме

у святих своїх хоромах

простить їх й обійме...

Плаче осінь, плаче небо

лиш вітер гуляє,

висушує мої сльози

болі розганяє...

Хочуть очі побачити

як вороги згинуть

їх могили позабуті

шакали розриють.

18.09.2022

#ГалинаРибачукПрач

 Сон

...Запитала я у Бога,

Чи є Правда в світі,

Чи слова і обіцянки -

То сміття на вітрі?

Пообіцяв - і виплюнув,

Як луску з насіння,

А люд вірить і чекає

Звільнення з невілля...

Чи то пам'ять відбирають

Чиїсь темні сили,

Бо ,тим часом ,гинуть люди,

Риють їм могили

Ті, що вчора подавали

Надію на право

Жити вільно і правдиво...

Та...людей не стало...

Бог прислухався

Та й мовить:

"Послухай ,дитино,

Людство Правдоньку у землю

Поспіхом зарило,

Возвеличило неправду,

Брехню полюбило,

За папірці продалося,

Предків розгубило...

Схаменіться, об'єднайтесь!

Я дарую сили!

Виженіть з своїх домівок

Брехню й пересуди,

Не сприймайте все на віру

Від істот приблудних!

Тоді Правда повернеться,

Нечисть вся погине -

І настане спокій всюди

Від тої хвилини..."

Як підтвердженя,

Що чула я слова пророчі, -

Серед ночі прокинулась,

І, протерши очі, помолилась,

Щоб навчитись й людям сповістити,

Як то Правду від неправди

Вміти відрізнити.

#ГалинаРибачукПрач

 

 Чи бачили ви материнські очі?

Чи бачили ви материнські очі?

Крізь розпач, біль

в них струменить любов!

У них надія в глибині тріпоче

І віра у повернення діток

З війни, якої світ іще не бачив...

Палає все довкілля, стугонить...

Видніється в диму оскал звірячий!

Чути далекий гуркіт й плач дитячий!

Горить земля, душа моя болить...

А полем, крізь пітьму, крокує мати,

В руках несучи діткам хліб святий,

Щоби від голоду усіх їх врятувати

Та вивести на шлях до світла й мрій.

#ГалинаРибачукПрач

#війна_в_Україні

 Сумна весна сьогодні, прохолодна,

Сумна весна сьогодні, прохолодна,

зриває вітер з вишні білий цвіт,

старенька груша білосніжна, горда

наче завмерла, навіть не тремтить...

І я в цім розмаїтті пелюстковім,

вдивляючись в небесну височінь,

молюся знов тихесенько до Бога:

"Врятуй мою країну, не покинь..."

#війна_в_Україні

#ГалинаРибачукПрач

+2

 Притомилась, принишкла, зітхнула,

Притомилась, принишкла, зітхнула,

Утирала сльозу запаскою -

Та, в квіткову хустину запнувшись,

Возродилась з весняною казкою.

Розірвала всі пута з кайданами,

Розвінчала брехню зі зрадою,

Обігрівши батьківською ласкою,

Честь і мужність зріднила з правдою.

#ГалинаРибачукПрач

#мояУкраїна

#роздумипрорідне

#ГалинаРибачукПрач