пʼятниця, 13 травня 2022 р.

 Чи бачили ви материнські очі?

Чи бачили ви материнські очі?
Крізь розпач, біль
в них струменить любов!
У них надія в глибині тріпоче
І віра у повернення діток
З війни, якої світ іще не бачив...
Палає все довкілля, стугонить...
Видніється в диму оскал звірячий!
Чути далекий гуркіт й плач дитячий!
Горить земля, душа моя болить...
А полем, крізь пітьму, крокує мати,
В руках несучи діткам хліб святий,
Щоби від голоду усіх їх врятувати
Та вивести на шлях до світла й мрій.

Можливо, це чорно-біле зображення cloud

 Сумна весна сьогодні, прохолодна,

Сумна весна сьогодні, прохолодна,
зриває вітер з вишні білий цвіт,
старенька груша білосніжна, горда
наче завмерла, навіть не тремтить...
І я в цім розмаїтті пелюстковім,
вдивляючись в небесну височінь,
молюся знов тихесенько до Бога:
"Врятуй мою країну, не покинь..."

 Притомилась, принишкла, зітхнула,

Притомилась, принишкла, зітхнула,
Утирала сльозу запаскою -
Та, в квіткову хустину запнувшись,
Возродилась з весняною казкою.
Розірвала всі пута з кайданами,
Розвінчала брехню зі зрадою,
Обігрівши батьківською ласкою,
Честь і мужність зріднила з правдою.