четвер, 4 серпня 2022 р.

 Сон

...Запитала я у Бога,
Чи є Правда в світі,
Чи слова і обіцянки -
То сміття на вітрі?
Пообіцяв - і виплюнув,
Як луску з насіння,
А люд вірить і чекає
Звільнення з невілля...

Чи то пам'ять відбирають
Чиїсь темні сили,
Бо ,тим часом ,гинуть люди,
Риють їм могили
Ті, що вчора подавали
Надію на право
Жити вільно і правдиво...
Та...людей не стало...
Бог прислухався
Та й мовить:
"Послухай ,дитино,
Людство Правдоньку у землю
Поспіхом зарило,
Возвеличило неправду,
Брехню полюбило,
За папірці продалося,
Предків розгубило...
Схаменіться, об'єднайтесь!
Я дарую сили!
Виженіть з своїх домівок
Брехню й пересуди,
Не сприймайте все на віру
Від істот приблудних!
Тоді Правда повернеться,
Нечисть вся погине -
І настане спокій всюди
Від тої хвилини..."
Як підтвердженя,
Що чула я слова пророчі, -
Серед ночі прокинулась,
І, протерши очі, помолилась,
Щоб навчитись й людям сповістити,
Як то Правду від неправди
Вміти відрізнити.