В гордім мовчанні чекають на зміни
Десь, замерзаючи, голії стіни.
Тихо сповзають з них краплі-сльозинки
Стіни стоять, мов прозорі крижинки...
Та в ній не палили вже зотри ночі...
Свічка в куточку плачучи тліє,
Вітер, зі свистом, по хаті віє...
Все в ній спустошено, звисли гардини,
Стогнучи, хмуряться древні стіни:
Запеклі бої, ворожі тіні...
Змінити усе це даруй Боже сили!
Встояти, вижити, не озвіріти...
З щемом любові весноньку стріти!
Побачити світло щасливе в очах
І стяг переможний у рідних краях!
18.02.2023