Очима матері дивилась хата
В очікувані знов щасливих днів
Й крислата яблуня, наче розп’ята,
Махала гіллям, сповнена надій…
І я іду утоптаним вже шляхом…
Не йду, біжу, щоби хоча на мить
В хатині нашій оселилось свято
Й веселий сміх та пісня зазвучить.
Немає коментарів:
Дописати коментар