Надвечір'я запалило небо,

Впало сонечко за небокрай.

Що в цьому житті було ще треба,

Окрім тепло - щирого "кохай"...

Та не так все сталось, як гадалось,

Кликали дороги в далечінь,

Й наче шепотіли сумно верби:

"Не забудь, вернися, не покинь..."

Та дороги вабили, чекали,

Десь кохання загубилось в них.

Тільки спогад теплими рядками

На сторінку, вже пожовклу, ліг...

Небо в тиші запалило зорі,

Котрі мов прилипли до вікна -

Випадково чи стежкою долі -

І цілує місяць їх вуста.

 

#ГалинаРибачукПрач

 

Закрутилось, завертілось

Різнобарв'я кольорів

Й зачаровно вмостилось

На верхівочках дубів:

Ось листочок бурштиновий,

Трішки нижче - весь рудий,

Апельсиново - бордовий,

Шафраново осяйний...

Білим сріблом павутинки

Вплелись в кісоньки беріз,

Стелять золотом стеблинки

Діткам стежечку до ніг...

Закружляла в сяйві сонця

Кольорова карусель,

І полинули у вирій

В вишині ключі гусей.

 

Олівець на папері мережить думки:

То тривожні вони, то веселі,

То вплітає у них кольорові рядки,

То буває одна лише темінь...

Паперові думки оживають щодня,

Мов танцюють словами в повітрі,

Та зринають в ночі, і летять навмання,

Виринають в казковому світі...

Зустрічають своїх однодумців, і вмить,

Мов росинки, шикуються в ноти -

Десі у далечі, чутно, ця пісня звучить,

Забираючи біль і турботи...

Паперові думки розмальовують сни,

Мрії втілюючи у реальність.

То нічого, що вже пожовтіли листки-

Це паперу мого тональність.

#ГалинаРибачукПрач

 Мальви

Біля перехрестя трьох доріг

Ясноокі мальви розрослися.

Це землі моєї оберіг,

Бо корінням всі переплелися.

Стрункі, у розмаїтті кольорів,

Лікують душу, болем оповиту,

Й стежинку вказують до тих воріт,

Де тиша, спокій й прихисток від світу...

Панує там одвічна таїна,

В ніч матіола пестить ароматом,

І дивляться з портрету із-за скла,

Вічно живі, мої матуся з татом.

 

Защемить, закричить, зарегоче,
Буревієм ввірветься у сни -
І повідає вісті пророчі
Всім про велич моєї землі.

Розжену я всі біди піснями,
Словом ніжним стихію змирю,
Проторую стежки між ярами,
Прославляючи землю свою!

Я дитина твоя, Україно,
Твоя квітка, травинка, роса,
І молитва моя  щира лине,
І в обійми бере  небеса.

В ній за кожну родину, дитину,
І за посестер всіх, і братів -
За єдину, Соборну країну
Стоголосо відлунює спів!

Душі чисті її підхопили,
Понесли на батьківський поріг,
Щоб послав він моїй Україні,
Миром скроплений, свій оберіг!

#ГалинаРибачукПрач  

02. 08. 2020