Мальви

Біля перехрестя трьох доріг

Ясноокі мальви розрослися.

Це землі моєї оберіг,

Бо корінням всі переплелися.

Стрункі, у розмаїтті кольорів,

Лікують душу, болем оповиту,

Й стежинку вказують до тих воріт,

Де тиша, спокій й прихисток від світу...

Панує там одвічна таїна,

В ніч матіола пестить ароматом,

І дивляться з портрету із-за скла,

Вічно живі, мої матуся з татом.