Запалило сонце небокрай!

Здраствуй, осінь! Літечко, прощай!

Заглядає у вікно пітьма,

Ніч осіння землю обійма...

 

А у мене свічка у вікні,

Книжечка розкрита на столі,

У корзинці спить вже кошеня -

Заморилось, бігало півдня...

 

Прохолодний вітер за вікном

Гомонить з вербою про любов,

Шурхотить листочками в пітьмі

Так, наче спілкується з дітьми,

 

На прощання щось шепоче їм,

Обіймає дотиком легким.

А верба немовби промовля:

"Не сумуй! Чекай - прийде весна..."

 

Прислухаючись до цих розмов

Свічка плаче! Та живе любов!

Місяць світить мляво за вікном...

Стихло все, зачарувавшись сном...

#ГалинаРибачукПрач