Я думала, що з трав краса зійшла...
Та ні, лишень інакше проявилась
Як та стежинка по котрій я йшла
Знов уквітчатись щастям примудрилась.
Та крізь імлу до сонечка летить
Духм'яним запахом трави у  літі,
І в моїм серці щемно знов звучить
Найкращою мелодією в світі.

 Й здалось мені, що це уже було...
 Чула  музику оцю, колись, давно.