Море життя.

Море штормить. То неначе регоче,
Море кричить, ніби плакати хоче
Хвилі здіймає, усе поглинає...
Потім, притихши, щось ніжно співає.
Отак і  в людському потоці життя:
Є біль та депресія, є й каяття.
Злети, падіння, тривоги похмурі
Зливи, спокуси із наслідком бурі...
Потім кудись все зникає... Й Молитва
Тихою піснею лине до Світла.