Тягнеться дорога сірою мережкою,
Поряд я крокую лісовою стежкою.
Листя хороводить, стелиться під ноги,
Золотом знімає з серденька тривоги.
Привела здалека стежка у дитинство,
Де плоди калини плелися в намисто,
Де старенька груша тихо щось шепоче,
Мовби поділитись спогадами хоче...
Бавились там дітки і жила родина-
Їхньою любов'ю дихає хатина!
Зачекалась рідна зустрічі зі мною,
Важко в цьому світі бути самотою...
04.11.2023р
Немає коментарів:
Дописати коментар