Вже зринають весняні тумани
В поволоці тьмяній на очах...
Юнка вийшла в чорному убранні,
Й біль застиг на скусаних вустах.
Вона так чекала ніжні миті,
Мріяла про щастя і любов...
Та сьогодні у веснянім світлі
Тінню Смерть посунула в альков
Й закружляла, наче наречена...
Ач, не втрималась, заплакала ридма...
Досить з неї жертв цих незліченних,
Вже і їй набридла ця війна!
Людожерлива, потворна і огидна,-
За плечима в неї лиш пітьма...
Й Смерті захотілось трішки світла:
Болем вже наситилась сповна!
08.03.2023
8. 03.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар