Вже довгі ночі, короткі дні...
Чомусь наснився ти знов мені...
Хотів напитися із струмка,
Та відсахнувся: вода гірка...
Молода жінка там голосила,
Ти здивувався: вона вся біла!
Час зупинився, а ми мовчали,
До неба очі разом підняли...
По ньому тихо пливли хмаринки:
Воїн в шоломі, мов з павутинки,
Песик кудлатий і кошенятка,
Поруч із ними ще й Янголятка...
Сивим туманом земля встелилась,
В цю мить видіння кудись поділось...
Мабуть, вляглося в ріллі насінням,
Щоб відродитись міцним корінням...
2023,11, 04,
Немає коментарів:
Дописати коментар