Моя любове, ніжна і терпка,
З висот гірських проллєшся водоспадом!
Проб'ється сила стрімко з джерела,
Напоїть спраглих, в горі дасть розраду.
Із попелу ти знову оживеш,
Розквітнеш ще порфіровим тюльпаном,
До душ промені сонця донесеш,
Загоїш всі невиліковні рани!
Любові сила об'єднає нас,
Земля батьківська вже усіх чекає!
Творіть добро, допоки є ще час:
Життя земне так швидко пролітає...
Немає коментарів:
Дописати коментар