У цьому листопаді, як ніколи,
В повітрі розливається тепло,
А ми живемо з думкою, що скоро
Зима розстелить біле полотно.

Завіє віхола і стоголосо,
Звучатиме відлунням у вікні
Та похапцем, художник наш, Морозко
Малюнками порадує на склі.

Чекатиме малеча Миколая,
Й він прилетить з гостинцями до них,
І пісню колискову заспіває
У снах солодких, теплих, чарівних.